ЧОМУ забудова ірпінської заплави стосується КОЖНОГО?

Ми, громадська організація «Зелений Ірпінь», хочемо звернути увагу на той земельний дерибан, який нині нутрує в Приірпінні. Це колись курортне та зелене передмістя столиці України за останнє десятиліття перетворилося на велетенський полігон для запровадження численних корупційних схем, пов’язаних із земельними ділянками — метиковані чиновники та ділки, котрі пригрілися біля них, вже вивели з державної та комунальної власності тисячі гектарів цінних сільськогосподарських, лісових угідь та меліорованих земель, забудувавши їх сотнями багатоповерхових житлових будинків. І цей процес триває й нині. Забудовники намагаються вичавити свій зиск з ірпінської землі «по-максимуму». Не гребують нічим, навіть банально обдурюють наївних інвесторів, котрі побачили яскраві «глянцеві» картинки «комфортного міста мрії» і ладні вкласти свої кривні у ці «прекрасні парки та сквери». Будівельні афери — це, на жаль, буденність сьогоднішнього Ірпеня. І масштаби цих оборудок зростають щодень. Одна з таких афер вже зараз реалізується на заплаві річки Ірпінь і назва цьому «проєкту» — «Синергія Сіті»…

Чому це будівництво має яскраві обриси звичайнісінької афери, ми розповімо далі. А наразі просто коротко змалюємо не надто радісну картинку — і для тих, хто стане інвестором цього безсоромного будівництва, і для людей, котрі вже мешкають у Ірпені. І навіть для мешканців Києва, бо хаотично забудовані передмістя, вирубані ліси і порушена екосистема приноситимуть не лише побутові незручності жителям столичних «спальників», а й напряму матимуть негативний вплив на якість повітря та води в самому мегаполісі.
Отже, «Синергія Сіті», за попередніми даними забудовника, це 72 багатоповерхівки на 7–10 поверхів, в яких мешкатиме від 12 до 14 тисяч сімей. Автори «проєкту» запевняють, що в цьому «курортному» містечку на його мешканців очікує «щастя і відпочинок». Почнемо зі «ЩАСТЯ». Кількість будинків і їхня поверховість може змінитися. Звичайно, зі знаком «+». Таке в Ірпені вже траплялося не раз. А отже, значно може збільшитися і кількість «щасливчиків». Це — перше.

«Синергія Сіті» — це приблизно + 35-40 тисяч осіб до сьогоднішньої чисельності Ірпеня, інфраструктура якого не витримує вже поточного навантаження

Друге — зверніть увагу на школи та дитячі садки, що обіцяє забудовник. Кількість шкіл рівно… ОДНА. На 1300 місць. 15 000 родин і 1300 школярів! Вловлюєте? Навіть, якщо в родині по 1 дитині шкільного віку, то школи вже не вистачить на всіх. Але місць за будь-яких обставин буде бракувати. Якщо цю школу і справді побудують (бо не факт!), то в неї, напевно, захочуть потрапити інші діти з Ірпеня, котрі зараз навчаються у класах по 40 осіб і в 2 (!) зміни.

Забудовники «Синергії Сіті» пропонують новим 15 000 сімей всього ОДНУ(!) школу і ОДИН(!) комунальний дитсадок

Про дитячі садки приблизно можна сказати те ж саме. Єдиний такий дошкільний заклад карплюківського періоду в Ірпені з’явився в ЖК Синергія3. Кількість місць у ньому — 400. А в черзі на 2020 рік — близько 1000 дітей. Висновки робіть самі. Однак діти потенційних новоселів матимуть ще одне «щастя» — оті всі обіцяні численні майданчики для ігор та розваг також не вмістять усіх бажаючих — доведеться діткам стояти в чергах, щоби з’їхати з гірки або покататися на гойдалці. Не вірите? Запитайте у мешканців усіх житлових комплексів «Синергія».

За роки каденції Карплюк, підконтрольні йому чиновники та депутати не спромоглися побудувати в місті ЖОДНОЇ нової школи.

Третє. Паркомісця. Це — одвічна проблема Ірпеня. Забудовники обіцяють одне на «картинках», а в реальному житті автовласники паркують свої транспортні засоби за схемою «де пощастить», навіть на тротуарах.
З транспортом пов’язане й четверте «щастя» потенційних жителів «Синергії Сіті». Не вірте, що ви за 15 хвилин (як обіцяють забудовники в рекламних буклетах та з білбордів) зможете потрапити до столиці. Якщо пощастить, то це може бути 40–50 хвилин, а якщо навпаки (а це буває ледь не щодня) — будете діставатись більше години, а в час особливо напруженого трафіку — кілька годин. Єдине, що можемо пообіцяти, це більш-менш комфортний авторух після опівночі або до 7 години ранку. Транспортний колапс Приірпіння — це не лише проблема регіону, а вже й столиці.

З Ірпеня до Києва за 15 хвилин? Це можливо тільки вночі!

П’яте. Цей пункт можна поставити й вище у класифікації усіх мислимих «щасть», бо стосується він побутових речей — питної води, сміття, електроенергії, каналізації.

Тут теж ціла маса питань. Найголовніше — комунікацій на заплаві немає ніяких і якісно їх найближчим часом не зроблять.

Отож про чисту воду (в Ірпені її вже не бачили років десять — в основному вона іржава, із неприємним запахом та осадом) та якісне водовідведення «щасливі» мешканці «Синергії Сіті» лише мріятимуть.

Як і про безперебійне енергопостачання. Вже сьогодні у місті стали частими відключення струму через перевантаженість енергомереж та перманентні аварії. Новий комплекс перетворить ці проблеми на системні.
«Щастя» № 6 — медицина. Лікарень у Ірпені не вистачає. Щоби потенційні нові мешканці розуміли, одразу зазначимо, що місцеві лікуються у Бучі або в Києві. Пологового відділення теж у місті до цієї пори не побудували.
Сьоме. Про «відпочинок», який обіцяє БГ «Синергія» — ліс, набережна, спортмайданчики. Набережна є. Її чиновники побудували за комунальні гроші, закопавши туди мільйони. Однак чогось надзвичайного та вишуканого там немає. Як і лісу під вікнами, який забудовники «малюють» на рекламних картинках. Він є, але десь далеко.

Взагалі в Приірпінні ліси мають властивість швидко «випаровуватись» — сьогодні вони є, а завтра — пеньки.


Інший «природничий» об’єкт ЖК — річка Ірпінь — на «рекламках» «Синергії Сіті» дивним чином мігрує — то її немає зовсім, то вона — широка і повноводна. Таке враження, що «зодчі» ще не вирішили, що з цією водоймою робити. Знищити її наразі не вдається, хоча й пробували — і перекривали, і сміттям будівельним засипали. Однак вона борсається і не хоче здаватися на милість пройдисвітам. Але не в тім річ. Річка Ірпінь — права притока Дніпра. Екологи вже давно б’ють тривогу, а фахівці-меліоратори просто попереджають, що жарти з заплавними землями можуть мати сумні наслідки — підтоплення гарантовані не тільки багатоповерховим житловим будинкам поряд та приватному сектору, а й можуть навіть дістатися Києва. А землі під ЖК «Синергія Сіті» саме ЗАПЛАВНІ.


Ще одна проблема заплави — торф.

Забудовники запевняють, що його вже на цих землях немає. Але.. Що тоді регулярно смердить на заплаві? Що там тліє та димить? І які такі дозволи (з приміткою «для виторфування») ледь не щомісяця роздає Ірпіньрада? Отже, він там є? Звичайно! Але потенційним інвесторам про це знати не обов’язково. Як і про те, що «чисте та цілюще повітря» їм ніхто не гарантує — бо з одного боку торф, з іншого — замулена та заросла річка зі стоячою і смердючою водою. А з третього — брудні грунтові води, бо виторфувані порожнини на заплаві засипають будівельним та іншим сміттям.
Ось так коротко про «щастя» і «відпочинок». Хоча ще можна було розказати про пасажирський транспорт, відсутність сполучення між двома частинами міста, розділеного залізницею. І про часті аварії водоносних мереж. І про значно дрібніші «міни сповільненої дії», які можуть спрацювати вже зовсім скоро через те, що чиновники міста останні 6–7 років найбільше переймаються зведенням багатоповерхівок. Та сквериків, аби рекламувати продаж десятків тисяч квадратних метрів у бетонному гетто під назвою Ірпінь…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *